https://www.youtube.com/watch?v=KRz52Vudi3s
Великоплавучанський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Село Велика Плавуча вперше згадується в письмових історичних джерелах в 1785 році. А перша школа-дяківка була заснована приблизно в 1848 році. Знаходилась вона біля церкви в центрі села. Вчителі цієї школи Єзецький і Курцбауер викладали польською мовою. За австрійських часів учитель-українець міг вільно вести культурно-освітню працю в селі, якщо мав до цього бажання, в тому його ніхто не спиняв. Не так було за польської окупації, коли така праця вважалась протидержавною акцією. Польська адміністрація вважала, що для "русіноф вистарч хлоп і поп", більше нічого їм не треба, і тому старалися всіма способами спиняти і не допускати української молоді до шкіл, науки і знання.
Цей потяг української молоді особливо проявлявся у Великій Плавучі. На початку XX ст. в селі були відкриті дві читальні "Просвіти", при читальні був організований духовий оркестр, було створене товариство "Січ", яке в 1914 році відсвяткувало столітній ювілей Тараса Шевченка і в пам'ять про це посадили на роздоріжжі біля церкви Шевченкового дуба. Він росте і понині посеред села.
Велике культурно-освітнє піднесення пережило село Велика Плавуча в середині 30-х років, коли митрополит Андрей Шептицький призначив парохом в село колишнього поручника Залізної дивізії Армії УНР, випускника Віденського університету отця доктора Володимира Левицького. В 1941-1945 рр. він був генеральним секретарем УНО в Берліні.
За почином о.В. Левицького була втілена в життя довголітня мрія громадян В. Плавучі - побудовано Народний Дім в 1939 році. В Народному Домі було організовано школу з 4 класів. Директором був О. Павук, який сприяв українізації школи, викладання велось українською мовою. В той час село не мало одного будинку, в якому розміщувались би всі класи. Тому в 1938 році за клопотанням о.В. Левицького було розпочато будову великої мурованої школи, але її не докінчили в зв'зку з початком війни, а наприкінці війни німці розібрали будівельний матеріал на ремонт доріг. В 1940-41 рр. в школі навчалось 95 учнів, працювало 4 вчителі.
Після Другої світової війни в селі було відкрито семирічну школу, яка містилась в колишньому парафіяльному будинку, а також окремі класи були в Народному Домі. Першим директором семирічки була О.Т. Пономаренко, яка загинула в результаті народно-визвольних змагань.
В 1960 році семирічна школа була реорганізована в восьмирічну. В той час в школі навчалось 250 учнів, працювало 17 вчителів. Була велика потреба в шкільних приміщеннях. За допомогою місцевого колгоспу в середині 60-х років розпочато будівництво двоповерхової школи. Навчання в приміщенні нової школи розпочалось 1 квітня 1970 року. З 1967 по 1980 р. В. Плавучанська школа була реорганізована в середню десятирічну школу.
З 26 січня 2017 року Великоплавучанську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів реорганізовано в Великоплавучанський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад». В зв'язку з тим, що згідно Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні село Велика Плавуча увійшло в склад Зборівської ОТГ, відповідно з 1 квітня 2018 року Великоплавучанський НВК перейшов в підпорядкування Управління освіти, культури, молоді та спорту, праці і соціального захисту населення Зборівської міської ради.
На посаді директора В. Плавучанської школи, крім названих, працювали Гаврищук І. (1946-1949), Вербицький Н.М. (1949-1950), Гусак М.К. (1950-1959), Мотиль В.П. (1959-1960), Пастух М.В. (1960-1962), Смачило М.Й. (1962-1964), Дубас Б.П. (1964-1967), Квіт О.В. (1967-1976), Турчин Б.С. (1976-1983, 1985-2005), Макогін М.І. (1983-1984), Кріцак М.А. (1984-1985), Турчин С. П. (з 01.09.2005 р.).
Зараз Великоплавучанський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» – це сучасний навчальний заклад. В комп'ютерному класі школи функціонує 5 комп'ютерів, під’єднано інтернет, функцонує Wi-Fi. В розпорядженні вчителів початкових класів знаходяться 3 ноутбуки, 3 принтери. На жаль, із-за складної демографічної ситуації кількість учнів значно зменшилась. В школі продовжуються традиції нестандартних підходів до здобуття знань, культивується дух національного патріотизму, духовності, ерудованості та інтелектуальності. Учні беруть участь в шкільних, районних олімпіадах, конкурсах, займають призові місця. Учні школи – активні учасники культурно-масових та спортивних заходів села, району.
Роль батьків у вихованні дітей - велика відповідальність. Батьки є першими вихователями. Саме вони зміцнюють та загартовують волю та почуття дитини, розвивають її мову та мислення, формують її інтереси, прагнення , смаки, та здібності. Загальноосвітній навчальний заклад та дошкільний навчальний заклад - помічник сім'ї у вихованні дітей. Педагогічний колектив та колектив батьків Великоплавучанського НВК - це єдиний живий організм, об'єднаний гуманними стосунками та високою відповідальністю, а найголовніше - спільною метою - виховання щасливої та духовно здорової особистості.
В школі працює досвідчений педагогічний колектив із 11 вчителів та вихователь дошкільного навчального закладу. Приємним є той факт, що з 1961 по 1988 рік тут працювала Євгенія Михайлівна Баяк, вчитель історії, якій в 1976 році було присвоєно звання Заслужений вчитель України. Гордістю школи є також колишній випускник, пізніше вчитель школи, а зараз професор Тернопільського національного економічного університету, доктор економічних наук Є.П. Качан. Школа гордиться і іншими випускниками – фахівцями в різних галузях господарства, освіти, медицини, культури, - простими, але чесними, свідомими громадянами України. Частими стали зустрічі випускників школи.
